Ковбаса напівкопчена першого сорту "М'ясна"

Нітрит натрію — консервант для засолювання м'ясних виробів. За даними EFSA (2017), у дозволених кількостях основний ризик — підвищення метгемоглобіну (найчутливіші — діти); сама добавка не виявила генотоксичності чи канцерогенності. Підвищений ризик раку кишечника пов'язаний із переробленим м'ясом загалом (IARC, група 1), а не з добавкою окремо.

Глутамат натрію (MSG) — підсилювач смаку, поширений у закусках, соусах та стравах азіатської кухні. EFSA зафіксувала, що частина населення перевищує допустиму добову дозу; у сприйнятливих осіб може спричиняти неврологічні симптоми.

Конжак — рослинний загусник із бульб аморфофалуса. Через ризик удушення заборонений у ЄС у желейних цукерках (2003); надмірне вживання спричиняє розлади травлення.

Пірофосфати — стабілізатори та регулятори кислотності. Надмірне надходження фосфатів з їжею пов'язують із навантаженням на нирки та серцево-судинним ризиком (EFSA 2019).

Трифосфати — солі триполіфосфорної кислоти, синтетичні стабілізатори, емульгатори та регулятори кислотності. Як і інші фосфати, надмірне надходження з їжею пов'язують із навантаженням на нирки та серцево-судинним ризиком (EFSA 2019).

Карміни (кошеніль, кармінова кислота) — червоний барвник, який добувають із висушених самок комах кошенілі (Dactylopius coccus), тому він не підходить вегетаріанцям і веганам. У переоцінці 2015 року EFSA залишила допустиму добову дозу на рівні 5 мг кармінів (2,5 мг кармінової кислоти) на кг маси тіла та не виявила занепокоєння щодо генотоксичності чи канцерогенності. У чутливих людей може спричиняти алергічні реакції, зрідка анафілаксію; безпечного порогу для них EFSA встановити не змогла й рекомендувала очищувати барвник від залишків білків комах.

Ксантанова камедь — загусник і стабілізатор, який отримують ферментацією цукрів бактерією Xanthomonas campestris. У переоцінці 2017 року EFSA дійшла висновку, що числова допустима добова доза не потрібна, і не виявила занепокоєння щодо безпечності для загального населення; камедь не всмоктується в незмінному вигляді й ферментується мікробіотою кишківника. Великі кількості (10–15 г на день у дослідженнях на людях) діють як об'ємне проносне й можуть спричиняти метеоризм або дискомфорт у животі — EFSA вважає це небажаним, але не шкідливим ефектом.

Лимонна кислота — кислота, що природно міститься в цитрусових і утворюється в самому організмі під час енергетичного обміну (цикл лимонної кислоти); добавку виробляють ферментацією цукрів пліснявим грибом Aspergillus niger. Додає кислого смаку, регулює кислотність і допомагає антиоксидантам, зв'язуючи метали. JECFA не обмежила її допустиму добову дозу («ADI не обмежена»), а в ЄС її дозволено в більшості продуктів без фіксованого максимального рівня (quantum satis).